Підбір апулійських прислів’їв, приказок та ідіом, які найбільше використовуються в Апулії, включаючи переклад на італійську мову, як свідчення мудрості її людей.
Апулійські ідіоми
- Там іде n-gase de varviire не àcchie lusce, ні cannelìire. (У будинках перукарів немає ні вогнів, ні свічників)
- Face chiù meracule na votte de vine ca na Церкви de Sante. (Бочка вина творить більше чудес, ніж церква святих)
- U scarpàre ticche і tticche sèmbe fatìche і mmà iè rricche. (Cazolaio "ticche e tticche" завжди працює і ніколи не багатий)
- Criste le fòce і u diavue accòcchie. (Христос робить їх, диявол їх поєднує)
- Мистецтво є громадянським: немає aкcіgghіе la sère, accuègghie la matìne. (Мистецтво - сад: якщо ви не збираєтеся ввечері, підбирайте вранці)
- U che ve o strazzat. (Собака йде до ганчірки)
- Viàte a cchèdda case addò stà na chièreca rase. (Благословенна родина, до якої належить священик)
- Від u mbriàeche puète avàie nu bbecchiere de mìere, від u canarèute nam buète avàie nu mùezzeche. (П’яниця завжди дасть тобі келих вина, жадібна людина не дасть тобі навіть жодної крихти)
- Canàte, fàccia lavàte; sròche e nnòre, spina cammaràte. (Сестра, вимита обличчя; свекруха та невістка, отруйні терни)
- Vaele cchièu a ssapà dòece ch'a ssapàie deathghè. (Це більше здатне переконати, ніж знати, як працювати)
Рекомендовані читання- Єврейські прислів’я: приказки та ідіоми
- Ескімоські прислів’я: приказки та ідіоми
- Румунські прислів’я: приказки та ідіоми
- Прислів’я про щастя: народні приказки
- Калабрійські прислів’я: приказки та ідіоми
- O mègghie amìche la mègghia petràte. (Найкращому другу найкращий камінь)
- La chessciènze iè ccome a la calzzètte, mo iè llarghe e mmò iè strètte. (Свідомість - це як шкарпетка: зараз вона широка, тепер - тісно)
- Той у россі був вірним, навіть у diàuue був senggère. (Якби руде волосся були вірними, чорт теж був би щирим)
- Càngene le senatùre; але canzzène - те саме. (Гравці змінюються; але пісня завжди однакова)
- Ми пропонуємо Fàccia toste se marìte і Fèmmena onèste arremàne zìte. (Хто нахабний одружується, а чесна жінка залишається шпиндером)
Апулійські приказки
- U pedùcchie prime te sòrchie u ssanghe і ppò te sbrevòggne. (Воша спочатку висмоктує кров, а потім соромить вас)
- Na fèmmene, na pàbbere і nu puèrche fàscene reveldà nu paìse. (Жінка, качка і свиня псують країну)
- Decève tatà granne: "Nessciùne bbène dure cìind'anne". (Дід сказав: "Немає добра триває сто років")
- fèmmene captìge chiànge u muèrte і ppènze або живе. (Вдова оплакує мертвого і думає живим)
- Cambbàne de Manfredònie каже: "Damme ca te dogghe". (Сказав дзвоник Манфредонії: "Дай мені те, що я тобі даю")
- Ci téne terrìse sèmbe conde ci téne megghièra bbone sèmbe cande. (У кого гроші завжди рахуються, у кого прекрасна дружина завжди співає)
- Ce tu uè fadegà Amèrghe iè ddò і Armerghè iè ddà. (Якщо ви хочете працювати, Америка тут, а Америка є)
- Що придане bbrutte, якщо pìgghie, йде pe mmète grane eppàgghie pìgghie. (Хто за придане одружується з некрасивою жінкою замість пшениці, той жадає солому)
- Ce l'ammìdie iève tìggne tutti u munne iève teggnùse. (Якби заздрість була стригучим лихом, весь світ був би дерев’яним)
- Ciùcce sàarràghene і varrìle, якщо sfàsscene. (Віслюки б'ються, а бочки розпадаються)
- U pòdece iìnd'a la farìne se crète malenàre. (Вважається, що блоха в борошні млинна)
- Quànne u vove non vole arà, all sscìue nge pàrne stèrte. (Коли віл не хоче орати, всі ігри здаються йому незручними)
- Ci te vète mbecàte te vène ttrà le pìite. (Хто бачить, як ти повішений, приходить тягнути ноги)
- Якщо ви їсте м'якоть, sava spezzuà u uessse. (Хто їсть м’якоть, той повинен гризти кістку)
- Sacche vacànde non ze rèsce m-bbìite. (Порожній мішок не стоїть вертикально)
Апулійські прислів’я
- U mèste d'àssce fasce cruce та ammène abbàssce. (Тесляр відправляє вниз знаки хреста, який зроблений, і хліба немає)
- La salùte iè nu tresòre ca nessciùne sape canòssce. (Здоров’я - скарб, якого ніхто не впізнає)
- На мами змінюють нігті і не-гамбені нігті матері. (Мама допомагає сотням дітей, а сто дітей не допомагають мамі)
- Міцна вода trapàne cappòtte, тонкий водний трапан. (Сильна вода виходить за межі шерсті, тонка вода потрапляє до нирок)
- Мама загортає нігті і старіє своїм чоловікам. (Мати виховує дочок, а сусід одружується з ними)
- Cìile pegherìne ce non ghìove la sère chìove la matìne. (Вівцеве небо: якщо ввечері не випаде дощ, вранці буде дощ)
- Lùnge u uàsse ca la ròte camìne. (Помазати колесо, яке ходить)
- Ми disce va cole merì, а не vole stènne le pìite. (Ті, хто каже, що хочуть померти, не хочуть розтягувати ноги)
- La ca ca ze ze mesùre, pìcche tìimbe adùre. (Те, що не вимірюється мало часу, триває)
- Mègghie cape de sarde ca ièsse de balène. (Краще сардинова голова, ніж кітова кістка)
- Addò c'ive e non reffùnne oggne e ccose iàcchie u fùnne. (Куди ви забираєте і не повертаєте назад, все знаходить своє дно)
- море, fèmmene і ffuèche, fusce quànde cchiù puète. (З моря, жінки та вогню, втечі, наскільки ти можеш)
- Sparàggne la farìne quànne u sacche stà chìine. (Зберігайте борошно, коли мішок заповнений)
- На речі, що припускаються ìind'a le dìinde, добре відомий cchiù de cìinde. (Одна річ вийшла із зубів, це знає більше сотні)
- Desìggne de poverìidde non arrivalèsscene mà. (Проекти бідних ніколи не збуваються)
- Chiàcchire e pallùne vàlne nu solde l'une. (Балаканина та кульки коштують копійки кожен)
- Lùne sule fu ggiùste і був поставлений n-gròsce. (Тільки один був праведний і був поставлений на хрест)
